Алюміній втричі легший і набагато дешевший за мідь, а електропровідність його за порівняно з міддю становить лише 60%. А ось струмопровідність алюмінію на одиницю маси, удвічі вища, ніж у міді. Виходить, що алюмінієвий кабель підвищеного діаметра вигідніше застосовувати, ніж мідний. Але він має ряд і негативних властивостей, це не висока міцність, знижена еластичність, він гірше зварюється, та й високочастотні властивості не на найвищому рівні. Мало він використовується в тих місцях електричних машин, де велику важливість не має лише вага, а й габарити. Також до недоліків алюмінієвих кабелів та проводів можна віднести низьку технологічність подальшої переробки та застосування, а також низький термін експлуатації та їх не високу ремонтопридатність.
Проте загалом у світі визначилася помітна конкуренція застосування алюмінію або міді, особливо для промислової та побутової електропроводки.
Часто відмінності у споживанні алюмінієвих проводів та кабелів у різних регіонах світу пояснюються традиціями та практикою, що склалася. Застосування і споживання кабельно-провідникової продукції з алюмінію різне в регіонах світу. У США та країнах Європи, у тому числі й СНД поступово збільшується обсяг застосування алюмінієвої проводки, яка досягає відповідно 15% та 13% від загального обсягу використання металевих провідників (це приблизно по 330-360 тисяч тонн алюмінію в кабелях та проводах на кожний регіон). У країні застосовується близько 200 тис. тонн алюмінію в кабелях, а це становить 9-11%. Але, наприклад, у східних країнах споживання алюмінієвих провідників не дуже велике. Разом взяті: Азія, Африка та Австралія споживає трохи більше 200 тисяч тонн алюмінію в кабельно-провідникової продукції. Це приблизно 7% від всього кабеля з металевими жилами, що застосовується в цих регіонах. В Україні найпоширенішими марками алюмінієвих кабелів і проводів є СІП і АВВГ.
Як бачимо, все вказує на перевагу на користь міді, з неї виготовляють більше 75% кабелів і проводів.